
У 2025 році сектор криптовалют зазнав безпрецедентних фінансових втрат. Зафіксовано близько 200 масштабних інцидентів безпеки із суттєвими збитками для блокчейн-мереж. Натомість збільшення кількості атак, індустрія відзначила принципову зміну у структурі загроз: атак стало менше, але вони стали суттєво складнішими та були спрямовані на дорогі активи та централізовану інфраструктуру. Така трансформація методів атак свідчить, що досвідчені зловмисники фокусують зусилля на точкових атаках із максимальним впливом замість розпорошених спроб.
Торгові платформи стали головною мішенню, хоча таких інцидентів було лише 12. Саме атаки на біржі призвели до сукупних втрат майже $1,81 млрд, а окремі випадки, зокрема злам Bybit, перевищили $1,46 млрд. Така концентрація демонструє, що централізовані системи залишаються привабливими для добре підготовлених атакуючих, які прагнуть максимальних прибутків з однієї операції.
Нові вектори атак принципово відрізнялися від класичних технічних експлойтів. Провідною стала соціальна інженерія та “фішинг” (шахрайські схеми з метою отримання даних), де через викрадені акаунти в соціальних мережах зафіксовано 48 інцидентів. Такі нетехнічні підходи часто ефективніші за експлойти смартконтрактів, оскільки зловмисники спонукають користувачів підтверджувати шкідливі транзакції чи завантажувати заражені додатки. Користувачі криптовалют у екосистемах Ethereum, BSC та Solana постраждали від таких психологічних схем. Це підтверджує, що проблеми безпеки блокчейну охоплюють не лише код, а й поведінку користувачів і вразливості в управлінні платформами. Розширення векторів атак свідчить, що досвідчені атакуючі дедалі частіше використовують людський фактор поряд із технічними дірами.
DeFi-протоколи стали привабливою ціллю для досвідчених атакуючих, які використовують фундаментальні недоліки у розробці смартконтрактів. Два ключові інциденти ілюструють потенційний масштаб втрат: Balancer V2 зазнав експлойту з втратою понад $116 млн, а Cetus Protocol на блокчейні Sui — $223 млн, що входить до числа найбільших втрат у DeFi.
Атака на Balancer V2 була націлена на вразливості в механізмі стабільних пулів, які працюють на різних блокчейн-мережах. Атакуючі послідовно виводили активи, серед яких WETH, wstETH і osETH, використовуючи недоліки взаємодії смартконтрактів. Вони скористалися не ізольованими багами, а фундаментальними вадами у розрахунках ліквідності та логіці взаємодії пулів між різними ланцюгами.
Злом Cetus Protocol виявив не менш небезпечні вразливості: тут одночасно використано експлойти арифметичного переповнення та механізми повторного входу (“reentrancy attack” — багаторазове викликання функції до зміни її стану). Атакуючі маніпулювали функціями розрахунку ліквідності у смартконтракті, ініціюючи несанкціоновані транзакції до оновлення стану контракту. Аналіз встановив, що вразливість виникла через помилку у відкритій бібліотеці, яку використовував CLMM-смартконтракт протоколу.
Ці інциденти доводять, що DeFi-експлояти часто виникають не через прості помилки коду, а внаслідок складних взаємодій між компонентами смартконтрактів і економічними механізмами. Важливо розуміти такі вектори ризику, як арифметичне переповнення, повторний вхід і ризики складаності. Це базові знання для тих, хто оцінює протоколи для розміщення капіталу й вирішує, які заходи безпеки обрати для роботи з додатками децентралізованих фінансів.
Злам Bybit яскраво ілюструє катастрофічні ризики централізованих бірж. У лютому 2025 року платформа зазнала масштабної атаки: було викрадено близько $1,46 млрд в Ethereum через складну фішингову схему. Це був не єдиний інцидент — лише за перше півріччя 2025 року сума викрадених криптоактивів перевищила $1,93 млрд, що вже перевищило підсумкові втрати 2024 року та вказує на зростання злочинності на біржах.
Ризики централізованих бірж полягають не лише у зломах. Такі платформи акумулюють значні обсяги користувацьких активів, стаючи ціллю для кіберзлочинців та державних акторів. Якщо система безпеки дає збій або регуляторний контроль недостатній, наслідки відчувають всі користувачі одночасно. Інцидент із Bybit довів, що навіть авторитетні біржі з потужною репутацією не захищені від фатальних збоїв, які ставлять під загрозу мільйони доларів клієнтів.
Ця ситуація активізувала інтерес до рішень самостійного зберігання. Коли користувачі контролюють приватні ключі через особисті гаманці, вони захищені від зломів бірж і ризиків неплатоспроможності. На відміну від централізованих платформ, активи у самостійних гаманцях не проходять через сторонні системи захисту, що ліквідує один із головних векторів атак. Дані підтверджують: децентралізовані способи зберігання мають значно менший рівень ризику, ніж централізовані, забезпечуючи реальний захист від нових загроз крипторинку 2026 року.
Запровадження сучасних практик безпеки починається з базових кроків, які є обов'язковими для кожного власника криптовалюти. Активуйте двофакторну автентифікацію на всіх акаунтах і гаманцях — це створює надійний бар'єр навіть у разі компрометації пароля. Разом із міцними унікальними паролями, які регулярно оновлюються, ці кроки значно знижують основні ризики.
Вибір між гарячими та холодними гаманцями — ключове рішення у стратегії безпеки. Гарячі гаманці зручні для активної торгівлі, але несуть ризики через постійне підключення до інтернету. Холодні гаманці (апаратні пристрої або офлайн-сховища) забезпечують значно кращий захист, ізолюючи приватні ключі від онлайн-загроз. Більшість експертів радять виводити основні активи з бірж на особисті холодні гаманці, залишаючи для торгів лише необхідний мінімум.
Захист приватних ключів і сид-фраз — фундамент безпеки криптоактивів. Зберігайте їх у фізично безпечних місцях, шифруйте при цифровому резервуванні та ніколи не передавайте третім особам. Уважність до фішингових прийомів (наприклад, підроблених листів від імені бірж) дозволяє уникнути втрати доступу. Послідовне впровадження цих стратегій створює багаторівневий захист, який значно ускладнює компрометацію цифрових активів і формує вашу стійкість до нових загроз 2026 року.
У 2026 році основними залишаються атаки повторного входу, арифметичні переповнення/зменшення й порушення контролю доступу. Виявити їх можна, відстежуючи незвичні патерни транзакцій, застосовуючи інструменти формальної перевірки, проводячи аудити безпеки та використовуючи системи моніторингу загроз у реальному часі.
Вибирайте біржі з потужною безпекою — двофакторною автентифікацією, системами холодного зберігання та прозорими аудитами. Віддавайте перевагу платформам із сталою репутацією й багаторічним досвідом. Не користуйтеся маловідомими біржами з обмеженою інфраструктурою захисту й перевірки.
Апаратні та холодні гаманці значно знижують ризики злому бірж, зберігаючи активи офлайн, але не гарантують повної безпеки. Слід також захищати приватні ключі та уникати додаткових загроз, таких як фішинг або соціальна інженерія.
Залучайте авторитетні сторонні компанії для повного аудиту смартконтрактів. Аналізуйте звіти щодо вразливостей, перевіряйте відкритість коду на блокчейн-експлорерах, верифікуйте кваліфікацію розробників і враховуйте історію винагород за пошук багів перед внесенням коштів.
Відновлення активів зазвичай неможливе через незворотність блокчейну. Після злому чи експлойту втрати стають постійними. Досвід показує: такі інциденти призводять до незворотної втрати активів. Пріоритет — дотримуватися заходів безпеки та управління ризиками.
Використовуйте холодні гаманці для довгострокового зберігання, забезпечуйте надійні резервні копії сид-фраз, впроваджуйте мультипідписні гаманці для підвищення безпеки, оформлюйте страхування криптоактивів і регулярно оновлюйте протоколи захисту та паролі.











