BTC і ETH, що саме обрати? Замість того, щоб зациклюватися, краще подивитися, як ці великі гравці традиційних фінансів здійснюють свої операції.

Нещодавно дії JPMorgan були дуже помітними — вони запустили перший токенізований валютний фонд на Ethereum, вклавши 1 мільярд доларів власного капіталу як стартовий внесок. Після цього BlackRock також не сиділи склавши руки і тихо перевели 1.4 мільярда доларів ETH на провідні платформи, довжиною їхніх позицій досягло майже 4 мільйонів монет. Ці дії однозначно свідчать про серйозність намірів і не можна їх ігнорувати.

Що саме приваблює ці фінансові гіганти у ETH і чому вони так наполегливо його обирають? Спершу потрібно зрозуміти, що таке токенізація. Простими словами, це перенесення традиційних фінансових активів — казначейських облігацій, комерційних паперів тощо — у блокчейн. Звучить просто, але на практиці це не так вже й легко. А Ethereum, завдяки найрозвиненішій екосистемі смарт-контрактів, вже займає 55% ринку токенізованих активів. Ще більш вражаюче — 74% казначейських облігацій, що токенізовані, знаходяться на ETH-ланцюжку.

Інакше кажучи, поки ця хвиля токенізації продовжується, ETH безперервно отримує "кров" із традиційних фінансів. Вартість фонду JPMorgan починається з 100 000 доларів, орієнтована на кваліфікованих інвесторів, що свідчить про те, що інституційні гравці вже відкрито починають скуповувати якісні активи, пов’язані з ETH.

Можливо, хтось запитає: чому інституції просто не купують BTC? Тут є свої нюанси. Роль BTC — "цифрове золото", головний аргумент — збереження вартості; ETH ж виконує роль "цифрової фінансової інфраструктури", з основним акцентом на потенціал зростання. Зараз світові очікування щодо послаблення ліквідності зростають, і інституційні інвестори все більше прагнуть вкладати в активи з потенціалом росту.

З даних блокчейну видно, що з кінця листопада кілька мільярдів доларів BTC перетікли в ETH. Великі гравці діють більш прямо — вони одночасно продають BTC і активно відкривають довгі позиції на ETH. Навіть якщо на папері вони тимчасово зазнають збитків, паніки не виникає. Це операційне мислення інституційного рівня, яке кардинально відрізняється від психології роздрібних інвесторів, що ганяються за зростанням і продають на падінні.