Здається, що рішення Банку Японії, яке здається далекою перспективою, кожного разу здатне потрясти криптовалютний світ?
Останнім часом цей феномен стає все більш очевидним. Повідомлення про підвищення ставок у Японії викликає коливання на ринку криптовалют. Зовні між цим і не здається, що є зв’язок, але насправді за цим стоїть складна глобальна логіка фінансових потоків. Сьогодні розберемо цю проблему.
**Звідки беруться 20 років "безкоштовних коштів"**
За останні двадцять років у Японії трималася політика нульових або навіть негативних відсоткових ставок. Що це означає? Це означає, що кошти дуже дешеві. Міжнародні інвестори скористалися цією можливістю, застосовуючи арбітражні операції з ієною — позичаючи низькозатратну ієну, а потім обмінюючи її на долари для пошуку високодоходних активів по всьому світу.
Куди йдуть ці гроші? Вони проходять через три етапи: - Консервативні інвестори купують американські облігації - Агресивні — спекулюють на американських акціях - Найбільш ризиковані? Вони потрапляють у криптовалютний ринок
Криптовалюта — це кінцева точка "надлишкової ліквідності". Чим вищий ризик, тим привабливіша дохідність, і тим більше коштів туди вливається.
**Гарні часи закінчилися**
Щоб ця гра тривала, потрібно два обов’язкові умови: низька вартість позик і стабільний обмінний курс.
Підвищення ставок у Японії безпосередньо порушує цю передумову. Вартість позик зростає, час нульових ставок закінчився. Одночасно ієна починає зростати у ціні, і арбітражний прибуток зменшується через коливання курсу. Тож "безкоштовна обідня" вже немає — тепер доводиться платити.
**Чому потоки капіталу впливають на криптовалюту?**
Коли арбітражні можливості зникають, міжнародний капітал реагує дуже просто — бігти.
Процес закриття позицій виглядає так: Криптоактиви → обмін на долари → обмін на ієну → погашення кредиту
Кілька сотень інституцій одночасно так роблять, створюючи концентрований тиск на продаж. У короткостроковій перспективі ринок зазнає значних продажів — і це те, що ми бачимо як "обвал".
**Як це зрозуміти?**
Ключові три моменти:
По-перше, глобальна перспектива. Криптовалютний ринок давно тісно пов’язаний із глобальною фінансовою системою, і політика центральних банків не може ігноруватися.
По-друге, логіка ліквідності. Потоки дешевих коштів — їхній вхід і вихід — мають великий вплив на ринковий настрій. Це не просто психологічний фактор, а реальні фінансові приливи і відливи.
По-третє, усвідомлення ризиків. У разі змін у макросередовищі важливо зберігати гнучку стратегію позицій і не перебільшувати ризики — це обов’язковий навик.
Загалом, підвищення ставок у Японії — це як падіння першої доміно — через складну ланцюг фінансових зв’язків воно в кінцевому підсумку впливає на ринок. Розуміння цього механізму допомагає менше помилятися під час коливань.
Переглянути оригінал
Ця сторінка може містити контент третіх осіб, який надається виключно в інформаційних цілях (не в якості запевнень/гарантій) і не повинен розглядатися як схвалення його поглядів компанією Gate, а також як фінансова або професійна консультація. Див. Застереження для отримання детальної інформації.
8 лайків
Нагородити
8
3
Репост
Поділіться
Прокоментувати
0/400
BackrowObserver
· 12-17 13:53
Вау, виявляється, за зломом ринку стоїть Банківська рада Японії.
Переглянути оригіналвідповісти на0
BrokenRugs
· 12-17 13:53
Вау, знову японський центральний банк зробив щось підозріле, цю хвилю вже точно не зупинити
Здається, що рішення Банку Японії, яке здається далекою перспективою, кожного разу здатне потрясти криптовалютний світ?
Останнім часом цей феномен стає все більш очевидним. Повідомлення про підвищення ставок у Японії викликає коливання на ринку криптовалют. Зовні між цим і не здається, що є зв’язок, але насправді за цим стоїть складна глобальна логіка фінансових потоків. Сьогодні розберемо цю проблему.
**Звідки беруться 20 років "безкоштовних коштів"**
За останні двадцять років у Японії трималася політика нульових або навіть негативних відсоткових ставок. Що це означає? Це означає, що кошти дуже дешеві. Міжнародні інвестори скористалися цією можливістю, застосовуючи арбітражні операції з ієною — позичаючи низькозатратну ієну, а потім обмінюючи її на долари для пошуку високодоходних активів по всьому світу.
Куди йдуть ці гроші? Вони проходять через три етапи:
- Консервативні інвестори купують американські облігації
- Агресивні — спекулюють на американських акціях
- Найбільш ризиковані? Вони потрапляють у криптовалютний ринок
Криптовалюта — це кінцева точка "надлишкової ліквідності". Чим вищий ризик, тим привабливіша дохідність, і тим більше коштів туди вливається.
**Гарні часи закінчилися**
Щоб ця гра тривала, потрібно два обов’язкові умови: низька вартість позик і стабільний обмінний курс.
Підвищення ставок у Японії безпосередньо порушує цю передумову. Вартість позик зростає, час нульових ставок закінчився. Одночасно ієна починає зростати у ціні, і арбітражний прибуток зменшується через коливання курсу. Тож "безкоштовна обідня" вже немає — тепер доводиться платити.
**Чому потоки капіталу впливають на криптовалюту?**
Коли арбітражні можливості зникають, міжнародний капітал реагує дуже просто — бігти.
Процес закриття позицій виглядає так:
Криптоактиви → обмін на долари → обмін на ієну → погашення кредиту
Кілька сотень інституцій одночасно так роблять, створюючи концентрований тиск на продаж. У короткостроковій перспективі ринок зазнає значних продажів — і це те, що ми бачимо як "обвал".
**Як це зрозуміти?**
Ключові три моменти:
По-перше, глобальна перспектива. Криптовалютний ринок давно тісно пов’язаний із глобальною фінансовою системою, і політика центральних банків не може ігноруватися.
По-друге, логіка ліквідності. Потоки дешевих коштів — їхній вхід і вихід — мають великий вплив на ринковий настрій. Це не просто психологічний фактор, а реальні фінансові приливи і відливи.
По-третє, усвідомлення ризиків. У разі змін у макросередовищі важливо зберігати гнучку стратегію позицій і не перебільшувати ризики — це обов’язковий навик.
Загалом, підвищення ставок у Японії — це як падіння першої доміно — через складну ланцюг фінансових зв’язків воно в кінцевому підсумку впливає на ринок. Розуміння цього механізму допомагає менше помилятися під час коливань.