Власник певної AI-концептуальної монети, серед топ-10 власників виявилось 6 адрес, позначених платформою як «підозрілі фішингові адреси». Відчуття в той момент — наче ти потрапив на елітний коктейль, де ведучий підходить і каже — «половина гостей — професійні крадії».

**Що таке насправді ланцюгові теги?**

Загалом, ці ризикові позначки не є остаточним вироком, а радше попереджувальними сигналами. Платформи ставлять теги на адреси за двома основними ознаками. Перша — аномальна поведінка — історія операцій цієї адреси відповідає характеристикам фішингу (наприклад, часті малі транзакції, підроблені схожі адреси тощо). Друга — зв’язки з чорними списками — адреса має фінансові операції з відомими шахрайськими акаунтами або кластеризацію.

Але алгоритми теж мають свої недоліки. Контрольні адреси проектів, які часто роблять тестові транзакції, можуть бути помилково позначені; великі гравці іноді навмисно «маскують» свою активність під поведінку роздрібних інвесторів для збереження приватності.

**Що показує кейс ICNT**

Перевіривши дані рейтингу володіння ICNT, можна помітити спільний ознака у тих «фішингових адрес»: вони всі активно відкривали позиції у жовтні-листопаді цього року, і обсяг кожної транзакції був приблизно однаковим (близько 5000-8000 доларів США).

Що це означає? Найімовірніше, одна й та сама організація розподіляла свої кошти, щоб уникнути контролю. Але алгоритми на ланцюгу автоматично інтерпретували цю схему як «злочинну групу, що здійснює фішинг».

Навіть якщо це не фішинг, проблема стає ще серйознішою — перші 10 адрес вже контролюють понад 40% обігу. Ризик централізації — реальний і підтверджений.