Автор: Anita @anitahityou
Якщо дивитися лише на технологічні новини 2025 року, можна подумати, що світ у цілому на правильному шляху: інвестиції в ШІ продовжуються, будівництво дата-центрів у Північній Америці прискорюється, крипто-майнери нарешті «вийшли з циклу», успішно перетворивши високоволатильний бізнес майнінгу на стабільний сервіс AI-обчислень.
Але в кредитному відділі Уолл-стріт ситуація зовсім інша.
Ті, хто займається боргами (Credit Investors), не обговорюють ефективність моделей і не цікавляться, яка генерація GPU краща. Вони зосереджені на ключових припущеннях у таблицях Excel і починають відчувати холодок: здається, ми використовуємо модель фінансування нерухомості на 10 років, щоб купити свіжий продукт із терміном придатності всього 18 місяців.
Рейтер і Bloomberg у своїх безперервних звітах у грудні розкрили лише вершину айсберга: інфраструктура AI швидко перетворюється на «індустрію з високим рівнем боргового навантаження». Але це лише зовнішній вигляд, справжня криза полягає у глибокому фінансовому структурному дисбалансі — коли високовідпливні активи обчислювальної потужності, високоволатильні застави майнерів і жорсткі інфраструктурні борги жорстко поєднуються, утворюючи приховану ланцюг дефолтів.
Основна логіка кредитування — коефіцієнт покриття обігових коштів (DSCR). За останні 18 місяців ринок припускав, що оренда AI-обчислень буде стабільною, як оренда житла, або навіть інфляційно захищеною, як нафта.
Дані безжально руйнують цю гіпотезу.
Згідно з даними SemiAnalysis і Epoch AI за четвертий квартал 2025 року, вартість однієї AI-інференції (Inference) за рік знизилася на 20–40% у порівнянні з минулим роком.

Це створює перший дисбаланс за тривалістю (Duration Mismatch): емітент, який купує GPU за високою ціною 2024 року (CapEx), фактично закладає у контракті дохідну криву, яка обвалиться після 2025 року.
Якщо ви інвестор у акції, це називається технологічним прогресом; якщо ви кредитор — знецінення застави.
Якщо доходи з активів зменшуються, раціональний борговий сектор має бути більш обережним.
Але реальність зовсім інша.
За останніми даними The Economic Times і Reuters, у 2025 році загальний обсяг боргового фінансування дата-центрів AI і пов’язаних інфраструктурних проектів зріс на 112%, до 25 мільярдів доларів. Головними рушіями цього зростання є компанії з «Neo-Cloud» — CoreWeave, Crusoe та інші, а також майнінгові компанії, що трансформуються, які масово використовують кредитування під активи (Asset-Backed Lending, ABL) і проектне фінансування (Project Finance).

Кардинальні зміни у цій структурі фінансування дуже небезпечні:
Ринок неправильно класифікує високоризикові, високовідпливні технологічні активи (Venture-grade Assets), помилково включаючи їх у низькоризикові моделі фінансування, характерні для швидкісних доріг і гідроелектростанцій (Utility-grade Leverage).
Найуразливіший ланцюг — у крипто-майнерів. Медіа люблять хвалити їх за перехід до AI як «зняття ризиків», але з точки зору балансового звіту це — накладання ризиків.
Перевірка даних VanEck і TheMinerMag показує несподіваний факт: чистий борг провідних публічних майнінгових компаній у 2025 році порівняно з піком 2021 року фактично не знизився. Навіть у деяких агресивних компаній борг зріс на 500%.

Як їм це вдалося?
Це не зменшення кредитного плеча — це rollover (пролонгація боргу).
Це означає, що майнери грають у «подвійну» кредитну гру: використовуючи волатильність криптовалют як заставу, вони ставлять на потік грошових коштів GPU. У сприятливі періоди це приносить подвійний прибуток, але при зжитті макроекономічної ситуації «зниження ціни криптовалюти» і «зниження орендної плати за обчислювальні ресурси» стануть одночасно реальністю**. У кредитних моделях це називається конвергенцією кореляцій (Correlation Convergence) — кошмар для всіх структурованих продуктів.
Що лякає кредитних менеджерів уночі — це не сам дефолт, а його ліквідація (Liquidation).
У кризі іпотечного кредитування банки могли продати конфісковані будинки. Але у випадку з фінансуванням AI-обчислень, якщо майнер зірве платіж, і кредитор забере 10 000 карт H100, кому їх продати?
Це — ринок вторинних активів із серйозною переоцінкою ліквідності:
Ми маємо бути обережними з ілюзією «застави» — виглядає, що LTV на папері безпечний, але ринок вторинних викупів (Repo Market), здатний поглинути мільярди доларів боргів, у реальності просто не існує.
Потрібно прояснити: ця стаття не заперечує перспективи AI і не заперечує реальну потребу у обчислювальній потужності. Ми ставимо під сумнів саме неправильну фінансову структуру.
Коли дефляційний актив, що зумовлений законом Мура (GPU), починають оцінювати як інфляційний актив — нерухомість, — і коли майнери, що фактично не зменшили борги, вважаються високоякісними операторами інфраструктури — ринок фактично проводить кредитний експеримент, який ще не був повністю оцінений.
Історія неодноразово доводила: кредитний цикл зазвичай завершується раніше за технологічний. Для макроекономічних стратегів і кредитних трейдерів головним завданням до 2026 року, можливо, є не передбачення переможця у великих моделях, а переоцінка реальної кредитної різниці у «AI Infra + Crypto Miners».