GateUser-d9ae2a71

Допомагаючи керівнику приховати провину, того дня мене всім колективом офіційно звинуватили — я цілий день сидів на робочому місці.
У повідомленні йшлося, що я «без дозволу змінював ключові дані», але пароль root до тієї бази даних знав лише один — технічний директор. Він стояв поруч зі мною, похлопав по плечу і сказав, що молоді помилки — це нормально, наступного разу буде уважніше.
Я мовчав. Бо знав, що сперечатися безглуздо. Того листа, який він просив мене змінити, я вже видалив, запис про схвалення скасували, а телефонну розмову, коли він сказав «зроби це, усно дозволено», я не запису

Новина про скорочення в компанії ще не офіційно оголошена, але чутки вже три дні поширюються у кулуарах.
Після 2000 року у групі він кинув посібник з арбітражу, додавши фразу «як рахувати n+1, я сам не впевнений, напишіть мені», і пішов робити свої справи. Після 1995 року почали оновлювати вакансії, тихо встановлюючи статус резюме «зайнятий - не розглядаю», але кожні півгодини заходять і дивляться кількість переглядів. Людина з 1990 року сидить на робочому місці, дивиться на екран комп’ютера, роботу не припиняє, але жодного слова не вводить.
Я запитав його, чому не йде. Він сказав, що чекає, п

Колега попросив мене зробити презентацію, кажучи, що він сьогодні ввечері має бути з дівчиною, я відмовився.
Поруч на сусідньому робочому місці старий Ван підняв голову і сказав щось, що одразу підняло мені тиск: «Що такого зробити для нього? Це ж не займе багато часу.»
Старий Ван підсунув свій ноутбук і сказав, що у нього є готовий шаблон, і просто потрібно його трохи підкоригувати.
Той колега глянув і одразу натиснув клавішу видалення, сказавши, що цей шаблон занадто потворний, і він його не хоче.
Обличчя старого Вана побіліло, він побіг до комп’ютера і намагався відібрати його, але

Мій колишній колега після звільнення винайшов набір легальних, але здатних довести HR до істерики трюків.
У день його звільнення HR попросила його підписати договір про звільнення, він глянув на умови і сказав: «Я ще подивлюся».
Після цього він роздрукував усі записи понад трьох років про понаднормову роботу, заявки на відгул, повідомлення у групі, де його @ згадували у вихідні, і зібрав їх у товстий том, порівнянний за обсягом із магістерською дисертацією.
Наступного дня він прийшов у компанію, не влаштовував скандалів, не кричав, поклав зібраний том з записами про понаднормову роботу н

Кілька днів тому, проходячи повз школу, я помітив, що той сімден, що був поруч, зняли і замінили на кімнату для самостійного навчання.
Раніше я працював на ресепшені в цій готелі півроку. Це було у 2014 році, у вихідні вечори потрібно було боротися за годинні кімнати. Приїжджали здебільшого закохані з близьких університетів, пред’являючи разом паспорт і студентський квиток, деякі дівчата ще телефонували подругам і казали, що допоможуть мені з відповіддю, якщо перевірятимуться.
Минулого року цей заклад закрився. Не через перевірки, а тому що ніхто не приходив. Я подивився статистику — у цьо

На третій день роботи директор відділу покликав мене до кабінету і сказав, що минулої п’ятниці втратили тендерний документ, хтось бачив, як я останнім пішов з роботи. Я сказав, що ні. Він сказав, що камери зламалися, і попросив пояснити, чому я останнім пішов. Я сказав, що я редагував проект. Він спитав, хто це підтвердить. Я сказав, що нікого. Він сказав, що тоді я краду.
Я подивився на нього. Потім спитав: «Скільки коштує цей тендер?» Він сказав, що це не про гроші. Я сказав: «Назвіть цифру». Він спитав: «Ти можеш це собі дозволити?» Я витягнув з кишені службове посвідчення, поклав його на й

Мій чоловік потрапив у ДТП того дня, на його соціальній картці залишок був недостатнім, лікарня сказала, що потрібно сплатити п’ятьдесят тисяч, щоб потрапити до реанімації.
Я позичила у всіх. Він лежав на каталці в коридорі швидкої допомоги, поруч був сміттєвий бак, у якому було багато чужих масок, викинутих іншими. Я присіла поруч із ним, тримала його за руку, його рука ще була теплою. Медсестра підійшла, щоб виміряти тиск, і пішла, сказавши чекати місця.
На п’яту добу лікар покликав мене до кабінету. Він сказав, що ваш чоловік зараз у глибокій комі, зі розширеними зіницями, без реакції на св

У той рік, коли моя дружина втратила роботу, вона таємно взяла онлайн-кредит, щоб оплатити курси фінансової грамотності.
Вона натрапила у коротких відео на того лисого "фінансового наставника" з золотим ланцюгом, який казав, що дурні зберігають гроші, а розумні заробляють гроші на грошах.
Вона повірила і прослухала півмісяця онлайн-курсів, учитель щодня у групі публікував скріншоти з купівлі нерухомості та автомобілів, учні стояли у черзі і називали його майстром.
Вона позичила дві тисячі юанів і купила підвищений рівень курсу для членів.
Я запитав її, чи цей учитель надійний.
Вона с

На високошвидкісному поїзді жінка, яка тримала дитину, попросила мене поступитися місцем її мамі. Я сказав, що я купив квиток. Вона дивилася на мене і сказала таку фразу, яка змусила всю вагон мовчати:
"Ти теж станеш старим, коли станеш старим і не зможеш стояти, інші тобі не поступляться."
Поруч сидів хлопець років сімнадцяти-вісімнадцяти, щойно вступив до університету. Він встав і сказав: "Тітко, сідай сюди до мене." Вона не сіла. Вона відступила назад свою маму, подивилася на мене і сказала:
"Подивися, що малий розумніший за тебе."
Цей хлопець незручно залишився стояти, тримаючи рюк

В той час, коли він мене переслідував, він був жорстким, як залізо. Я випадково сказала, що хочу з’їсти хот-дог у східному місті, він їхав на електросамокаті сорок хвилин, щоб його купити і принести під мій будинок, ще й паруючи. Я сказала: "Не будь таким добрим до мене", він відповів: "Ти цього заслуговуєш".
Пізніше він став м’яким. Не тілом, а серце його стало м’якшим. На мій день народження він забув, сказав, що на нараді. У мене була температура тридцять дев’ять градусів, він сказав пити гарячий чай. Я спитала його: "Ти ще любиш мене?", він відповів: "Чому ти така чутлива".
Я думала, щ

На високошвидкісному поїзді жінка, яка тримала дитину, попросила мене поступитися місцем її мамі. Я сказав, що я купив квиток. Вона дивилася на мене і сказала таку фразу, яка змусила всю вагон мовчати:
"Ти теж станеш старим, коли станеш старим і не зможеш стояти, інші тобі не поступляться."
Поруч сидів хлопець років сімнадцяти-вісімнадцяти, щойно вступив до університету. Він встав і сказав: "Тітко, сідай сюди до мене." Вона не сіла. Вона відступила назад свою маму і подивилася на мене: "Подивися, як ця дитина розумніша за тебе."
Цей хлопець незручно залишився стояти, тримаючи рюкзак. Я в

Ми посварилися того дня, вона залишила ліки від простуди у моїй машині.
Я побіг до входу в аптеку і почув, як вона дзвонить чоловікові.
Тон її голосу був липким, наче вона щойно витягла його з цукрової банки, такого звуку я ніколи не чув у неї.
Вона сказала, що ліки вже купила, ти не приїжджай за мною, я сама поїду на таксі.
Після дзвінка вона повернулася і врізалася в мене, обличчя побіліло.
Я подав їй ліки.
Сказав, що цей бренд поганий, я поміняв його на інший.
Вона взяла і мовчала.
Я спитав, хто той чоловік.
Вона сказала, що це колега.
Я сказав, що ти використовуєш мою м

Двадцять років тому ти навчив мене писати код, двадцять років потому я навчу тебе вижити.
Того року я тільки влаштувався на роботу, керівник групи був на прізвище У, з Північного Сходу.
Він навчив мене писати перший рядок C++, у мене було тринадцять помилок при компіляції, і він стояв перед моїм екраном тринадцять разів.
Пізніше компанія підвищила в штаті віце-президента, щоб зруйнувати наш проект.
Група У в конференц-залі стукала по столу з віце-президентом і казала, що цей проект він створював з нуля.
Віце-президент сказав, що ти працював кілька років, але тепер ти не коштуєш цієї

Новий віце-президент компанії вперше провів нараду, публічно назвавши мене: «За ці півроку твоя найгірша продуктивність, ти вважаєш, що ще маєш шанс?»
Я мовчав. Він продовжив: «Якщо ти безнадійний, звільни своє робоче місце якнайшвидше.»
У конференц-залі залишився лише шум кондиціонера. Я відкрив ноутбук і відобразив на екрані документ. Це сім арбітражних справ, які я виграв для компанії за останні три роки, кожна з яких завершилася виплатою компенсації лише в останній день. Віце-президент дивився на екран, його обличчя повільно побіліло.
Я сказав: «Той піврік, про який ви щойно говорили, я бу

Різниця у поглядах на секс між Японією та Китаєм
🇯🇵 Японія
・Засіб для зачаття
・Тема сексу = брудна
・Некоректне спілкування
・“Втомився” — причина відмови
・Без сексу не обійтися
・І той, хто відмовляє, і той, хто наполягає, відчувають біль
・Хоча це подружжя, уникають незручної атмосфери
・У суєті часом стає неможливо підтримувати близькість
…Так перетворюється у безсексуальне життя
🇨🇳 Китай
……

Минулого місяця закрився той готель для тварин, який я часто відвідував. Це не було шахрайство, а законне скасування після закінчення контракту. За три дні до закриття ще проводили акцію поповнення рахунку на 618.
Я прослідкував за цими людьми через групу захисту прав споживачів і побачив їхню схему, після чого у мене по спині пробіг холод. Це зовсім не догляд за тваринами, а легальна машина для наживи, яка маскується під турботу про домашніх улюбленців. Операція виглядає так: спочатку реєструють головний пункт у передмісті, використовуючи закинуту ферму, що коштує дуже дешево. Потім орендують

На останньому етапі співбесіди сидів чоловік у золотих окулярах.
Він переглянув моє портфоліо і раптом запитав: «У твоєму резюме є період без роботи. Куди ти тоді зник?»
Я сказав, що доглядав за мамою. Моя мама — з нирковою недостатністю, вона проходила діаліз тричі на тиждень, я був у лікарні два роки.
Він зняв окуляри, дивився на мене кілька секунд. Потім сказав одну фразу, яка змусила мене затремтіти.
«Я знаю. Лікар, який лікує твою маму, — мій батько.»
Я здивувався. Він встав, закрив двері офісу. Потім повернувся і сказав другу фразу —
«Того дня, коли твоя мама перевели з реані

Розкажу щось. Коли мені було дев’ятнадцять років взимку, коли я працював у північному Китаї, мене взяв за руку один старий божевільний і всю ніч розповідав про свою жінку. Не його дружину. Це була японська жінка.
Він був на прізвище Бу, ми всі його називали Буньфензі. Спочатку він працював у нашій фермі, під час старого Маньчжурського царства він був у будівельній команді, виконував різну роботу. Зазвичай ніхто з ним не спілкувався, вважали його брудним, обзивали зрадником. Він ніколи не відповідав, сидів біля конюшні, натирав руки снігом, щоб вони почервоніли. Тільки я і він працювали разом

Коли я тільки почав працювати, старші колеги сказали, що пацієнти, яким дали заспокійливе, все одно чують, тому потрібно бути обережним у розмовах.
Пізніше одного разу, коли я перевертав пацієнта, всі, хто його обтирав, скаржилися на начальника.
Через кілька днів пацієнт прокинувся, дивлячись на начальника, який прийшов на огляд, раптом сказав: «Начальнику, вони кажуть, що ти постійно п’є».
Весь завіс у палаті раптово зупинився.